- вв'язувати
- I (ув'я́зувати), -ую, -уєш, недок., вв'яза́ти (ув'яза́ти), вв'яжу́, вв'я́жеш, док., перех.
Зв'язуючи, вплітати, вставляти у щось.
II див. ув'язувати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ув'язувати — I див. вв язувати I. II (вв я/зувати), ую, уєш, недок., ув яза/ти (вв яза/ти), ув яжу/, ув я/жеш, док., перех. 1) Щільно обв язувати що небудь або кого небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив язувати до чого небудь. || Зібравши що небудь разом … Український тлумачний словник
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
перев'язувати — ую, уєш, недок., перев яза/ти, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Обгортаючи або обмотуючи що небудь, стягувати і зав язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін. || Обвивати що небудь, зав язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу. •• Перев я/зувати… … Український тлумачний словник
обв'язувати — обв язати (обмотуючи мотузкою, стрічкою тощо навколо чого н., зав язувати кінці), перев язувати, перев язати, о(б)перізувати, о(б)перезати, підперізувати, підперезати; у[в]в язувати, у[в]в язати (щільно); пов язувати, пов язати (що, чим одягаючи… … Словник синонімів української мови
зав'язувати — ую, уєш, недок., зав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Робити вузол, з єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузликом, петлею і т. ін. || Упаковуючи, ув язуючи в що небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. || Обмотуючи, обв язуючи… … Український тлумачний словник
пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… … Український тлумачний словник
зв'язувати — I = зв язати 1) (з єднувати, скріплювати що н. за допомогою мотузка, ланцюга тощо), в язати; вив язувати, вив язати (старанно); скручувати, скрутити, у[в]шнуровувати, у[в]шнурувати (туго); прив язувати, прив язати, підв язувати, підв язати,… … Словник синонімів української мови
вв'язувати — 1 дієслово недоконаного виду зв язувати, вплітати у щось вв язувати 2 дієслово недоконаного виду щільно обв язувати; прив язувати, прикріпляти до чогось … Орфографічний словник української мови
вив'язувати — I ую, уєш, недок., ви/в язати, в яжу, в яжеш, док., перех., розм. 1) Розв язуючи зав язане, виймати звідти що небудь. 2) Обгортаючи чимсь що небудь, старанно або певним способом зв язувати кінці. 3) Зв язувати, в язати все на якійсь ділянці (про… … Український тлумачний словник
нав'язувати — ую, уєш, недок., нав яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Прикріплюючи до чого небудь, обмотуючи навколо чогось, зав язувати. 2) В язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого небудь. 3) перен. Змушувати кого небудь приймати, робити що небудь… … Український тлумачний словник
підв'язувати — ую, уєш, недок., підв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. Прикріплювати, прив язувати що небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. || Закріплювати нерухомо що небудь, зав язуючи. || у сполуч. зі сл. хвіст. Зав … Український тлумачний словник